Там було все одразу,
Звуки блюзу й джазу,
Саксофон, труба, рояль,
Радість, сміх, печаль.
Там сиділи ми з тобою,
Дим вився над головою,
Обнімались, цілувались,
Фліртували, загравались.
Там для нас світили зорі,
Місяць чудував надворі,
Вино п’янило, розслабляло,
Пили і було мало, мало.
Там ми поодинці розійшлися,
Загубились, не знайшлися,
Мелодійна музика затихла,
А любов – та зникла.
Ще зустрінемось чи ні,
Де й коли, скажи мені,
Скільки маємо ще часу,
Нащо знищила все одразу?
Лютий 2010 © Назар Н.
Лютий 25th, 2010 @ 17:49
Трагический конец какой то, но жизненный как не крути … а ведь такое хорошее начало…