Ну… Як завжди – не судіть строго.
Гей… Я в день цей,
Після холодних ночей
Напишу про блиск твоїх очей,
Про рух твоїх плечей,
Про кілька нездійснених речей,
Я напишу про тебе… Гей!
Тільки спогади й старі листи,
Всі ті, що писала мені ти,
Листівка, кілька подарунків,
Карикатура, парочка малюнків,
Більш нічого і не треба,
Нагадати щоб про тебе,
Відстань у кілька років
Ще не заглушила твоїх кроків.
Пам’ятаю почерк твій дрібний,
Ще чую голос твій сумний,
Здається, пройдуть місяці,
А я триматиму листи в руці.
Дивишся спогадам у спину,
Придумуєш до рими риму,
Готуєш ноти, але ж для чого?
Я не співатиму нічого.
Гей… Я в день цей,
Після холодних ночей
Напишу про блиск твоїх очей,
Про рух твоїх плечей,
Про кілька нездійснених речей,
Я напишу про тебе… Гей!
© Назар Н.
Київ, жовтень 2009.
Жовтень 28th, 2009 @ 14:34
дивно весело-сумно одночасно… особливо Гей сподобалось! Чесно!
Жовтень 28th, 2009 @ 18:02
Талант! Дійсно….. Лірика чудова
Жовтень 28th, 2009 @ 19:39
супер ваще!!
Жовтень 28th, 2009 @ 19:41
всім велике дякую!)
Жовтень 28th, 2009 @ 19:49
Я вражена)Чудово)мені б так….)
Жовтень 28th, 2009 @ 22:19
Супер!
Жовтень 29th, 2009 @ 00:03
Гарний вірш!
Тримає в напруженні: “Але ж для чого?”
Грудень 4th, 2009 @ 19:42
Я так люблю тебе читати. Завжди коли ти пишиш щось подібне до цього вірша, я думаю, що ти пишиш про мене, але потім розумію, що це не так..
Грудень 6th, 2009 @ 21:03
а ти тут як тут. як завжди, іншим ім’ям підписуєшся.
Грудень 18th, 2009 @ 22:18
Ну…..